Замінити старий унітаз чи поставити новий у щойно відремонтованій ванній — завдання, яке на перший погляд здається простим. Купив, приніс, прикрутив. На практиці все трохи складніше, і саме на етапі підготовки більшість людей роблять помилки, які потім вилазять протіканнями чи хиткою конструкцією.
Розберемось по порядку, що треба знати до того, як братися за інструменти.
Який тип унітаза обрати
Перше, з чим стикається кожен — вибір конструкції. І тут варіантів насправді небагато, хоча в магазині розбігаються очі від моделей.
Підлогові унітаци — класика, яку ставили ще наші батьки. Простий монтаж, доступна ціна, легко замінити самостійно. Мінус — важче мити підлогу навколо основи, і візуально таке рішення виглядає трохи застаріло.
Підвісні унітаси — зараз в тренді, особливо в новобудовах. Виглядають легше, підлогу мити зручніше, бо чаша висить над рівнем підлоги. Але тут вже без інсталяції (спеціальної рами, яка кріпиться до стіни) не обійтись, а це додаткові гроші і складніший монтаж.
Є ще кутові моделі — рятівник для малогабаритних санвузлів, де кожен сантиметр на рахунку.
Щодо брендів — Cersanit, Roca, Villeroy&Boch, Cerсanit, Koło пропонують і бюджетні, і преміальні лінійки. Різниця часто не тільки в дизайні, а й у товщині керамічної маси, якості глазурі та системі змиву.
Тип випуску — деталь, яку часто забувають перевірити
Ось тут починається головна пастка для новачків. Унітази бувають із горизонтальним, косим або вертикальним випуском — тобто отвір, куди йде стік, розташований по-різному.
У більшості квартир пострадянської забудови стоїть косий випуск. У приватних будинках і новобудовах частіше зустрічається горизонтальний. Вертикальний випуск — рідкість для України, характерний більше для скандинавських країн.
Перед покупкою обов’язково подивіться, яка каналізаційна труба виходить зі стіни чи підлоги у вашому санвузлі. Якщо купите унітаз з невідповідним типом випуску — доведеться або міняти трубу, або шукати гофру-перехідник, яка не завжди виглядає естетично і іноді підтікає з часом.
Що потрібно підготувати перед монтажем
Список інструментів і матеріалів невеликий, але без чогось із цього монтаж перетвориться на біганину до магазину посеред роботи.
- Розвідний або накидний ключ
- Рівень (звичайний будівельний, довжиною хоча б 40 см)
- Дриль з перфоратором, якщо кріплення йде в бетон
- Дюбелі та саморізи (зазвичай ідуть у комплекті з унітазом)
- Силіконовий герметик
- Гофра або манжета для з’єднання з каналізацією
- Гнучкий шланг підключення до водопроводу
Окремо варто згадати про герметик — краще брати санітарний, білий або прозорий, з антигрибковими добавками. Дешевий будівельний силікон з часом жовтіє і починає пахнути не найприємніше.
Підготовка місця монтажу
Перш ніж ставити унітаз, треба привести в порядок саму зону. Якщо старий унітаз стояв на цементній стяжці — приберіть залишки старого герметика, перевірте, чи не з’явились тріщини в стяжці за роки експлуатації.
Каналізаційний випуск має бути чистим і без відколів. Якщо труба потріскана або кришиться по краях — краще замінити цей фрагмент, бо герметичність з’єднання буде під питанням.
Водопровідний вивід теж перевіряється окремо. Кран подачі води до унітаза (той самий, що на трубі перед бачком) має нормально перекриватися, без протікань. Іноді після 10-15 років експлуатації такі крани прикипають і при спробі закрутити просто ламаються — тоді доведеться міняти і його.
Покроковий монтаж підлогового унітаза
Сам процес встановлення не такий страшний, як здається.
Спочатку унітаз приміряють на місці без кріплення — щоб побачити, чи співпадає випуск з каналізаційним отвором, чи не заважає щось збоку (наприклад, труба опалення чи виступ стіни).
Далі на випуск унітаза одягається гофра або жорстка манжета. Гофру легше підганяти під розмір, вона прощає невеликі неточності в розташуванні труб. Жорстка манжета виглядає акуратніше, але вимагає точного співпадіння отворів.
Унітаз ставлять на місце, притискають до підлоги, перевіряють рівнем — чи немає перекосу. Навіть невеликий нахил згодом може призвести до того, що вода в чаші стоятиме нерівно, а це вже дратує щодня.
Через отвори в основі унітаза розмічають місця під кріплення. Дриллю свердлять отвори, вставляють дюбелі. Унітаз саджають на місце і фіксують саморізами — не перетягуючи, бо кераміка може тріснути від надмірного зусилля.
Стик між унітазом і підлогою по периметру проходять герметиком. Це не тільки естетично, а й гігієнічно — вода і бруд не будуть потрапляти під основу.
Останній етап — підключення бачка до водопроводу через гнучкий шланг і перевірка всієї системи на протікання. Кран відкривають повільно, спостерігаючи за з’єднаннями.
Особливості монтажу підвісного унітаза
Якщо мова про підвісну конструкцію, все складніше — і по грошах, і по трудовитратах.
Спочатку монтується інсталяція — металева рама, яка кріпиться до капітальної стіни або до підлоги (залежно від моделі). Рама витримує навантаження до 400 кг, тому кріплення має бути надійним, в жодному разі не в гіпсокартон чи пінобетонну перегородку без додаткового підсилення.
До рами підключається каналізація і водопровід, монтується бачок (він захований усередині конструкції). Далі все закривається гіпсокартоном або спеціальними панелями, облицьовується плиткою.
Сама чаша унітаза кріпиться на спеціальні болти, які виходять з рами через стіну. Висота встановлення — стандартно 40 см від підлоги до верху чаші, хоча можна регулювати під конкретні потреби сім’ї.
Тут краще не економити на самій рамі — дешеві китайські аналоги за пару років можуть почати скрипіти або навіть провисати.
Типові помилки при самостійному монтажі
Найчастіша проблема — недостатня герметизація стику з каналізацією. Здається, що гофра щільно сидить, а через місяць з’являється неприємний запах у санвузлі. Це означає, що з’єднання негерметичне і треба перебирати.
Друга помилка — перекручені саморізи при кріпленні до підлоги. Кераміка унітаза не терпить надмірного тиску, тріщина може з’явитися не одразу, а через кілька тижнів використання.
Третя — ігнорування рівня при встановленні. Навіть на око унітаз може здаватися рівним, а насправді стояти з нахилом в кілька градусів. Це впливає і на роботу зливного механізму, і на комфорт використання.
І окремо варто сказати про економію на прокладках і герметиках. Різниця в ціні копійчана, а наслідки протікання — це вже ремонт стелі у сусідів знизу, якщо мова про квартиру в багатоповерхівці.
Монтаж унітаза — робота, з якою реально впоратись самостійно, маючи базові навички роботи з інструментом і трохи терпіння. Головне — не поспішати на етапі підготовки, перевірити тип випуску, якість труб і кріплень. Тоді унітаз прослужить довго без сюрпризів у вигляді протікань чи хиткої конструкції.