Старий кран капає, розхитався або просто набрид дизайном — знайома історія для більшості кухонь після кількох років експлуатації. Викликати сантехніка можна, але робота ця настільки нескладна, що впорається навіть той, хто раніше тримав розвідний ключ у руках разів зо два. Головне — розуміти послідовність дій і не поспішати на етапі підключення води.
Що знадобиться перед початком роботи
Окрім самого змішувача, підготуйте невеликий набір інструментів. Без нього далеко не заїдете, і бігати посеред процесу до магазину — задоволення так собі.
- розвідний ключ або два гайкові ключі відповідного розміру;
- викрутка (хрестова і плоска — про всяк випадок);
- фум-стрічка або сантехнічний герметик;
- ганчірка, невелика ємність або тазик під протікання;
- ліхтарик — під мийкою зазвичай темно, а видимість тут вирішує;
- нові гнучкі підводки, якщо старі виглядають підозріло.
Щодо самого змішувача — тут вибір величезний. Grohe і Hansgrohe славляться довговічністю картриджів, Blanco та Franke пропонують гарні варіанти під мийки з граніту, а бюджетніші моделі від Imprese чи Ravak цілком нормально служать роки при акуратному використанні. Орієнтуйтесь на бюджет і на те, наскільки часто ви взагалі користуєтесь кухнею — для холостяцької квартири і сімейної кухні з щоденним готуванням критерії різні.
Крок 1. Перекрийте воду
Банально, але саме цей пункт найчастіше пропускають — і потім дивуються фонтану під мийкою. Знайдіть вентилі холодної і гарячої води, зазвичай вони розташовані під раковиною або в санвузлі поруч. Перекрийте обидва до упору.
Після цього відкрийте старий кран і дайте стекти залишкам води з труб. Це займе секунд тридцять, але позбавить вас неприємного сюрпризу на наступному етапі.
Крок 2. Демонтаж старого змішувача
Тут знадобиться той самий ліхтарик. Заповзаєте під мийку, знаходите місце кріплення гнучких підводок до старого крана і відкручуєте їх розвідним ключем. Приготуйте ганчірку — навіть після зливу в трубах залишається трохи води, і крапле неминуче.
Далі відкручується гайка, яка тримає сам корпус змішувача на стільниці або мийці. Іноді вона прикипає роками — тоді допоможе WD-40 або просто трохи терпіння і зусиль. Коли гайка піддається, змішувач знімається зверху, разом зі старими прокладками.
Огляньте отвір під мийкою: якщо там роками накопичувався бруд чи іржа від старих деталей, зараз найкращий момент все це протерти. Пізніше доступу вже не буде.
Крок 3. Збірка нового змішувача
Перед встановленням уважно прочитайте інструкцію від виробника — у різних моделей трохи відрізняється порядок збірки, особливо якщо йдеться про змішувачі з висувним виливом чи вбудованим фільтром для питної води.
Стандартна схема виглядає так: до корпусу змішувача прикручуються гнучкі шланги (якщо вони не йдуть в комплекті одразу приєднаними), потім через отвір у мийці протягується вся конструкція знизу вгору або встановлюється зверху — залежно від моделі. Більшість сучасних кранів монтуються саме зверху, а знизу фіксуються спеціальною притискною пластиною і гайкою.
Не забудьте прокладку між основою змішувача і поверхнею мийки чи стільниці — без неї з часом з’явиться протікання, яке важко помітити одразу, бо вода просто буде затікати кудись вбік.
Крок 4. Фіксація на місці
Закрутіть притискну гайку знизу, притримуючи корпус змішувача зверху, щоб він не провертався. Тут важливо не перестаратися — надто сильно затягнута пластикова гайка може тріснути, а слабко затягнута призведе до розхитування крана вже за пару місяців використання.
Орієнтуйтесь на відчуття: гайка має сидіти щільно, без люфту, але без зайвого зусилля “на злам”. Якщо сумніваєтесь у власних відчуттях — краще недотягнути трохи і перевірити пізніше, ніж зламати деталь одразу.
Крок 5. Підключення до водопроводу
Тепер приєднуємо гнучкі підводки до вентилів холодної і гарячої води. Тут існує один нюанс, про який часто забувають: переплутати підводки місцями. Здається дрібницею, але потім гаряча вода йде з крана, підписаного як холодна, і навпаки. Перевірте маркування на самому змішувачі — зазвичай там є літери H (hot) і C (cold) або кольорові позначки, червона і синя.
На різьбу підводок намотайте фум-стрічку — кілька витків за годинниковою стрілкою. Це стандартна практика, яка запобігає протіканням у місцях з’єднання. Герметик теж підійде, якщо стрічки під рукою не виявилось.
Закручуйте гайки підводок вручну спочатку, а потім доводьте ключем ще на пів оберта-оберт. Перетягувати не варто — пластикові елементи від надмірного зусилля тріскають, а це вже привід для повторного походу в магазин.
Крок 6. Перевірка на протікання
Відкрийте вентилі подачі води — спочатку повільно, спостерігаючи за з’єднаннями. Якщо десь з’явилась крапля чи вологий слід — підтягніть відповідне з’єднання ще трохи.
Дайте воді потекти з крана хвилини дві на повний напір, і холодній, і гарячій почергово. Це прочищає систему від залишків фум-стрічки чи дрібного сміття, яке могло потрапити всередину під час монтажу. Заодно перевіряєте, чи правильно підключені підводки — гаряча має бути гарячою.
Ще раз загляньте під мийку через 10-15 хвилин після першого запуску. Деякі протікання проявляються не одразу, а після того, як з’єднання трохи “розробиться” під тиском води.
Типові помилки при самостійному встановленні
Найчастіша проблема — економія на прокладках чи фум-стрічці. Здається, що можна обійтись і без них, якщо різьба щільна. На практиці за місяць-два з’являється протікання, яке спочатку непомітне, а потім призводить до розбухання стільниці чи цвілі під мийкою.
Друга поширена помилка — надмірне затягування гайок і різьбових з’єднань. Особливо це стосується змішувачів з пластиковими елементами кріплення. Розвідний ключ дає велике плече сили, і легко перестаратись, не відчуваючи опору матеріалу.
Третя ситуація, яка трапляється регулярно — забули перекрити воду повністю, а лише прикрутили вентиль наполовину. Тиск все одно є, хоч і менший, і в момент від’єднання старого крана можна отримати непередбачувану “купіль”.
Коли краще звернутися до фахівця
Якщо на кухні стоїть змішувач з вбудованою системою фільтрації або підключенням до окремого крана для питної води, схема стає складнішою. Тут з’являються додаткові трубки, зворотні клапани, іноді електроніка (сенсорні змішувачі теж існують, хоч на кухнях зустрічаються рідше, ніж у ванних).
Також варто задуматись про виклик майстра, якщо старі труби чи вентилі виглядають зношеними — прикипілими, з слідами корозії. У такому випадку заміна крана може перерости в заміну частини труб, а це вже інший рівень складності і ризику для тих, хто не має досвіду роботи з водопровідними системами.
Самостійна заміна змішувача на кухні — той випадок, коли витрачений вечір суботи економить кілька тисяч гривень на виклику сантехніка. Процес не вимагає спеціальних навичок, головне — акуратність на етапі демонтажу і уважність при підключенні гнучких підводок. Якщо все зроблено правильно, новий кран прослужить роки без нагадувань про себе у вигляді калюж під мийкою.